Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поволятися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поволятися
Берлін: Українське слово, 1924

Поволя́тися, ля́юся, єшся, сов. в. пово́литися, люся, лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатериносл. у. (Залюбовск.).