Словарь української мови (1924)/поворожити
| ◀ поворкувати | Словарь української мови П поворожити |
повороз ▶ |
|
Поворожи́ти, жу́, жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Шевч. 14. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його. Гліб.