Словарь української мови (1924)/повпрягати
Зовнішній вигляд
◀ повпрохуватися | Словарь української мови П повпрягати |
повпускати ▶ |
|
Повпряга́ти, га́ю, єш, гл. Запрячь (многихъ). Ох вони стали, воли помазали, сірі воли повпрягали. Чуб. V. 1051.