Словарь української мови (1924)/повручати
Зовнішній вигляд
◀ поврунюватися | Словарь української мови П повручати |
повряжати ▶ |
|
Повруча́ти, ча́ю, єш, гл. Поручить (многихъ). Нащо ж ви, таточку, сиріт накидали і кому ж ви їх повручали? Мил. 186.