Словарь української мови (1924)/повряжувати

by Борис Грінченко

◀ повряжатися

Словарь української мови Борис Грінченко П повряжувати

повряжуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повря́жувати, жую, єш, гл. = Повряжати. Дівчата повряжувані. Харьк. Церкви золоті та повряжувані. Зміев. у.