Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повсюдний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повсюдний
Берлін: Українське слово, 1924

Повсю́дний, а, е. Повсемѣстный. Голод, мір, крови потоки і повсюдная руїна. К. МБ. III. 243.