Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повтверяти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повтверяти
Берлін: Українське слово, 1924

Повтверя́ти, ря́ю, єш, гл. Отворить (во множествѣ). Входить Семен до комори, — повтверані скрині. Гол. I. 80.