Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повтоптувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повтоптувати
Берлін: Українське слово, 1924

Повто́птувати, тую, єш, гл. 1) Утоптать (во множествѣ). Бач, які стежки повтоптували, через город ходячи. Черниг. у. 2) Втоптать (во множествѣ).