Словарь української мови (1924)/повідвіновувати
| ◀ повідвертати | Словарь української мови П повідвіновувати |
повідвозити ▶ |
|
Повідвіно́вувати, вую, єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував. Гн. II. 54.
| ◀ повідвертати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідвіновувати |
повідвозити ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідвіновувати
Борис Грінченко
1924
Повідвіно́вувати, вую, єш, гл. Дать приданое (многимъ). Свої доньки повідвіновував. Гн. II. 54.