Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідгнивати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідгнивати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідгнива́ти, ва́ю, єш, гл. Отгнить (во множествѣ). Як поморозив ноги та як зачали вони гнисти, так і пальці повідгнивали. Черниг. у.