Словарь української мови (1924)/повідгонити

by Борис Грінченко

◀ повідгодовувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повідгонити

повідгороджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повідго́нити, ню, ниш, гл. Отогнать (многихъ). Повідгонь собак од корита, нехай свині попереду наїдяться.