Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повіддирати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повіддирати
Берлін: Українське слово, 1924

Повіддирати, ра́ю, єш, гл. Оторвать, отодрать (во множествѣ).