Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повіджимати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повіджимати
Берлін: Українське слово, 1924

Повіджима́ти, ма́ю, єш, гл. Постирать бѣлье (во множествѣ). Повіджимали дівчата сорочки. Харьк.