Словарь української мови (1924)/повідколуплювати
Зовнішній вигляд
◀ повідкладати | Словарь української мови П повідколуплювати |
повідколупувати ▶ |
|
Повідколу́плювати, люю, єш, гл. Отковырять (во множествѣ).
◀ повідкладати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідколуплювати |
повідколупувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідколуплювати
Борис Грінченко
1924
Повідколу́плювати, люю, єш, гл. Отковырять (во множествѣ).