Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідколуплювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідколуплювати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідколу́плювати, люю, єш, гл. Отковырять (во множествѣ).