Словарь української мови (1924)/повідлучати
| ◀ повідломлювати | Словарь української мови П повідлучати |
повідмерзати ▶ |
|
Повідлуча́ти, ча́ю, єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).
| ◀ повідломлювати | Словарь української мови Борис Грінченко П повідлучати |
повідмерзати ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідлучати
Борис Грінченко
1924
Повідлуча́ти, ча́ю, єш, гл. Отлучить, разлучить, отдѣлить (многихъ).