Словарь української мови (1924)/повідлітати

by Борис Грінченко

◀ повідламувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повідлітати

повідлічувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повідліта́ти, таємо, єте, гл. Отлетѣть (во множествѣ). Драг. 273. Пташки, що влітку так співавали, у ирій вже поодлітали. Греб. 387.