Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідмикати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідмикати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідмика́ти, ка́ю, єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.