Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повідпихати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повідпихати
Берлін: Українське слово, 1924

Повідпиха́ти, ха́ю, єш, гл. Оттолкнуть (многихъ). Повідпихала обох од себе.