Словарь української мови (1924)/повідправляти

by Борис Грінченко

◀ повідпливати

Словарь української мови Борис Грінченко П повідправляти

повідпроваджувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повідправля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.