Словарь української мови (1924)/повідчиняти

by Борис Грінченко

◀ повідціжувати

Словарь української мови Борис Грінченко П повідчиняти

повідчинятися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Повідчиня́ти, ня́ю, єш, гл. Отворить (во множествѣ). Срібні ворота повідчиняли, вороні коні повипускали. Чуб. III. 357. Царські врата повідчинювані. Грин. III. 147.