Словарь української мови (1924)/повідчіплювати
◀ повідчинятися | Словарь української мови П повідчіплювати |
повідчіплюватися ▶ |
|
Повідчі́плювати, люю, єш, гл. Отцѣпить (во множествѣ).
◀ повідчинятися | Словарь української мови Борис Грінченко П повідчіплювати |
повідчіплюватися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повідчіплювати
Борис Грінченко
1924
Повідчі́плювати, люю, єш, гл. Отцѣпить (во множествѣ).