Словарь української мови (1924)/повійниця
| ◀ повійка | Словарь української мови П повійниця |
повійнути ▶ |
|
Пові́йниця, ці, ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296.
| ◀ повійка | Словарь української мови Борис Грінченко П повійниця |
повійнути ▶ |
|
Словарь української мови — П
повійниця
Борис Грінченко
1924
Пові́йниця, ці, ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296.