Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повійниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повійниця
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́йниця, ці, ж. Потаскуха. Мир. ХРВ. 158. Чи не з повійницею бува якою спізнався. Мир. ХРВ. 296.