Словарь української мови (1924)/повісити
| ◀ повісемце | Словарь української мови П повісити |
повіситися ▶ |
|
Пові́сити, шу, сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. I. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
| ◀ повісемце | Словарь української мови Борис Грінченко П повісити |
повіситися ▶ |
|
Словарь української мови — П
повісити
Борис Грінченко
1924
Пові́сити, шу, сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. I. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.