Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/повісмо

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
повісмо
Берлін: Українське слово, 1924

Пові́смо, ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмінь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. I. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. Пові́семце. Гол. Од. 36.