Словарь української мови (1924)/повітра
Зовнішній вигляд
◀ повітовий | Словарь української мови П повітра |
повітриця ▶ |
|
Пові́тра, ри, ж. Повѣтріе, эпидемія. Така повітра пішла, що люде мруть — холера. Балтск. у. А щоб на неї повітра прийшла. Васильк. у. А щоб тебе лиха повітра забрала. Подольск. г.