Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погадати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погадати
Берлін: Українське слово, 1924

Погада́ти, даю, єш, 1) Подумать; поразмыслить. Я не полаяла, тільки погадала. Нп. 2) Вспомнить. А трудів їх ніхто не погадає. Ном. № 1581. Як погадаю батькову щирность, обливають мене сльози. Чуб. V. 338. Як собі погадаю, де були вечерниці, біда ж мені на світі, бідній молодиці. Чуб. V. 400.