Словарь української мови (1924)/поганити

by Борис Грінченко

◀ поганинка

Словарь української мови Борис Грінченко П поганити

поганитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пога́нити, ню, ниш, гл. Гадить, осквернять. Одна паршива овечка усю отару поганить. Ном. № 5987. Чор-зна-що — щоб і посудини не поганило. Ном. № 3288.