Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поганяйло

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поганяйло
Берлін: Українське слово, 1924

Поганя́йло, ла, м. 1) Кучеръ, возница. Сим. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Ком. I. 48. Поганяйло коло коней. Сим. 203. 2) Бичъ, кнутъ.