Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погибель

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погибель
Берлін: Українське слово, 1924

Поги́бель, лі, ж. 1) Гибель, погибель. Як не зведе вона його з світу, то ще одно місце зостається, де його погибель учиниться. Рудч. Ск. I. 135. 2) Зігну́тися у три поги́белі. Сильно согнуться, сгорбиться. Ном. № 3042. Ізогнувсь у три погибелі. Драг. 165.