Словарь української мови (1924)/поглушити

by Борис Грінченко

◀ поглухнути

Словарь української мови Борис Грінченко П поглушити

погляд ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поглуши́ти, шу́, шиш, гл. 1) Оглушить (многихъ) 2) Заглушить (во множествѣ). Тернина поглушила його. Єв. Мр. IV. 7. Садами летіла, — сади поглушила своїми голосочками. Чуб. V. 749.