Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поговорити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поговорити
Берлін: Українське слово, 1924

Поговори́ти, рю́, риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре. Чуб. V. 28.