Словарь української мови (1924)/поговорити
Зовнішній вигляд
◀ поговіти | Словарь української мови П поговорити |
погода ▶ |
|
Поговори́ти, рю́, риш, гл. Поговорить. Він у мене такий був, що не до розмови: як прийде, так і засне і не поговоре. Чуб. V. 28.