Словарь української мови (1924)/погонач
| ◀ погомоніти | Словарь української мови П погонач |
погонець ▶ |
|
Пого́нач, ча, м. Часть ручной мельницы. См. Жорна. Шух. I. 146.
| ◀ погомоніти | Словарь української мови Борис Грінченко П погонач |
погонець ▶ |
|
Словарь української мови — П
погонач
Борис Грінченко
1924
Пого́нач, ча, м. Часть ручной мельницы. См. Жорна. Шух. I. 146.