Словарь української мови (1924)/погородити
| ◀ погоріти | Словарь української мови П погородити |
погосподарювати ▶ |
|
Погороди́ти, джу́, диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. I. 144.
| ◀ погоріти | Словарь української мови Борис Грінченко П погородити |
погосподарювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
погородити
Борис Грінченко
1924
Погороди́ти, джу́, диш, гл. Загородить (во множествѣ). Як прийдеш додому, то погороди загороди великі. Рудч. Ск. I. 144.