Словарь української мови (1924)/поготів

by Борис Грінченко

◀ погостювати

Словарь української мови Борис Грінченко П поготів

поготувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Поготі́в, нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Ном. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Гліб. 21. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Г. Барв. 413. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде. Нѣжин. у.