Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погребник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погребник
Берлін: Українське слово, 1924

Погребни́к, ка, м. = Пригребиця 1. Увіходить сонце, скинуло свої ризи і повісило на погребнику і приходить у хату. Чуб. I. 5.