Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погрожати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погрожати
Берлін: Українське слово, 1924

Погрожа́ти, жа́ю, єш, сов. в. погрози́ти, жу́, зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. I. 25.