Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погрюкувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погрюкувати
Берлін: Українське слово, 1924

Погрю́кувати, кую, єш, сов. в. погрю́кати, каю, єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує… Певно се копитан гусей так. Сим. 218.