Словарь української мови (1924)/погрюкувати
| ◀ погрюкати | Словарь української мови П погрюкувати |
погуба ▶ |
|
Погрю́кувати, кую, єш, сов. в. погрю́кати, каю, єш, гл. Погромыхивать, грохотать, погремѣть (о громѣ, выстрѣлахъ). Ого, кажуть, орачі, та сей не аби як погрюкує… Певно се копитан гусей так. Сим. 218.