Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/погустішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
погустішати
Берлін: Українське слово, 1924

Погусті́шати, шаю, єш, гл. Сдѣлаться гуще. Стала висівки корові давати, то погустішало молоко. Черниг. у.