Словарь української мови (1924)/погін

by Борис Грінченко

◀ погідний

Словарь української мови Борис Грінченко П погін

погінка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Погі́н, го́ну, м. 1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться. 2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр. Стор. II. 142.