Словарь української мови (1924)/подаватися
| ◀ подавати | Словарь української мови П подаватися |
подавити ▶ |
|
Подава́тися, да́юся, є́шся, сов. в. пода́тися, да́мся, даси́ся, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. Чуб. V. 122. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Ном. № 12013. Широкая да улиця да ще й подалася. Чуб. V. 421. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. К. Іов. 89. 4) — кому́. Уступать, уступить, податься. Грицько перший раз подався кацапові, а другий раз не подався. Рудч. Ск. I. 201. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. Лев. Пов. 155. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Мнж. 1. Подалась на чуже село. Г. Барв. 366. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Зміев. у. Осідлали кониченьки, в степи подалися. Грин. III. 591. 7) — на пота́лу. См. Потала.