Словарь української мови (1924)/подвір'я
| ◀ подвіронько | Словарь української мови П подвір'я |
подвоїти ▶ |
|
Подві́р'я, р'я, с. = Підвір'я. Чуб. VII. 391. Як твоя, доню, доля, то накупить чоловік і поля; а як безділля, то продасть і подвір'я. Ном. № 1661. А що ж мені по худобі, що все подвір'я заляже? негідная дружиночка молодому світ зав'яже. Чуб. V. 31. У новеє подвір'є в'їжжаю, на подвір'ї пана зустрічаю. Чуб. V. 729. Ум. Подві́ренько, подві́ронько. Грин. III. 138. Подві́р'ячко. Чуб. V. 245, 130. Вийди, дружбонько, на подвіренько, подивися на сонечко. О. 1862. IV. 33.