Словарь української мови (1924)/подекуди

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подекуди
Берлін: Українське слово, 1924

Поде́куди, нар. 1) Кое-гдѣ. Чувать подекуди і в наших сторонах. Ном. № 3570. 2) Отчасти. Цікавила мене історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі. Г. Барв. 372.