Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/поденник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
поденник
Берлін: Українське слово, 1924

Поде́нник, ка, м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.