Словарь української мови (1924)/поденок
Зовнішній вигляд
◀ подення | Словарь української мови П поденок |
поденщина ▶ |
|
Поде́нок, нка, м. 1) Потолокъ въ конюшнѣ. Вх. Лем. 451. 2) мн. Поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці. Лебед. у.