Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подеревеніти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подеревеніти
Берлін: Українське слово, 1924

Подеревені́ти, подерев'яні́ти, ні́ю, єш, гл. Одеревенѣть. Як скоро їмость пана оком узріла, на їй тіло подеревеніло. Чуб. V. 1069. Вона не заплакала, а тілько вся подерев'яніла. Кв.