Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подзвонювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подзвонювати
Берлін: Українське слово, 1924

Подзво́нювати, нюю, єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.