Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подив

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подив
Берлін: Українське слово, 1924

По́див, ву, м. Поглядѣнье. Для подиву дівку продають. Ном. № 8985.