Словарь української мови (1924)/подовбатися

by Борис Грінченко

◀ подовбати

Словарь української мови Борис Грінченко П подовбатися

подовершувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Подовба́тися, ба́юся, єшся, гл. Поковырять; покопаться. Подовбавсь ще раз у кишені, тягне карбованця. О. 1861. X. 23.