Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подозволити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подозволити
Берлін: Українське слово, 1924

Подозво́лити, лю, лиш, гл. Дозволить, позволить. Посилав спитати короля: чи подозволить він йому поторгувати у його королівстві. Чуб. II. 389.