Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/подокурювати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
П
подокурювати
Берлін: Українське слово, 1924

Подоку́рювати, рюю, єш, гл. Докурить (во множествѣ).